До родинного вогнища на Тарасовій горі

n434-2

n434-1

n434-3

n434-4

n434-5

n434-6

n434-7

n434-8

n434-9

n434-10

n434-11

n434-12

n434-13

n434-14

n434-15

«Велику Могилу одвідав, щоб узяти вогню від великого родинного українського вогнища», – йдеться в записі 7 серпня 1927 року шанувальника Шевченкового слова із майже 120-річного літопису книг вражень на Тарасовій горі. Особливо урочисті відвідини могили Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі, слова та квіти шани, молитва – в дні початку і завершення Земного шляху  українського Пророка – 9 і 10 березня. Так було і цьогоріч.

 

Усі музеї Шевченківського національного заповідника в ці дні приймали відвідувачів безкоштовно, розгорнуто виставки, серед яких: у музеї Тараса Шевченка – «Заповіт Василя Забашти» до річниці з дня народження Кобзаря та століття народного художника України В. Забашти (1918–2016); «Мистецькі твори родини Кричевських», на якій представлені живописні, графічні роботи, видання творів про них, фотографії, особисті речі відомого українського архітектора, мистецтвознавця, живописця, графіка, автора проекту будівлі музею Тараса Шевченка у Каневі – Василя Григоровича Кричевського (1873–1952), його  талановитих синів, художників  Миколи (1898–1961) та Василя (1901–1978), дружини Василя (молодшого) – Олени (1892–1964), їхньої доньки Катерини Кричевської-Росандіч (1926 р.н.). У музеї «Народне декоративне мистецтво Канівщини» діє виставка живописних творів канівської художниці Марини Морозової «Мені однаково, чи буду…».

На зустрічі з родиною Василя Забашти – Людмилою Іванівною,  дружиною мистця, та сином Ростиславом, завідувачем відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Максима Рильського НАН України, – було відзначено: свій творчий шлях Майстер розпочав і завершив образом Кобзаря. Авторськими художніми засобами В. Забашта передавав мистецьке і філософське осягнення знакових віх та подій, постатей видатних співвітчизників у контексті творення української державності, незламність національного духу людей, покликаних бути на вістрі духовного відродження нації. На виставці, зокрема, представлено полотна «Заповіт»; «Vivere memento – пам’ятай, що живеш», яке уособлює світ справжнього українця-патріота; «Пора…» – авторська інтерпретація образу козака Мамая. Особливу увагу привертає суголосна сучасним подіям робота «З походу не вертаються сини. (Мати)» як пам’ять про невиплакане горе наших матерів.

Творчу, педагогічну  діяльність  Василь Забашта завжди поєднував із громадською.  Був співорганізатором Всеукраїнської  громадської організації «Зелений світ», активним  членом Товариства пам’яток історії  та культури  України, відстоював духовні і матеріальні святині народу, зокрема,  видноколи Тарасової гори,  заповідні території від промислової забудови. Чернеча гора,  Канів   завжди були знаковими місцями для  родини Забашт, а заповідник пишається роботами митця канівської шевченківської тематики, подарованими музею. За збереження та гідну репрезентацію художньої спадщини В. Забашти, осягнення феномену Тараса Шевченка, родині мистця було вручено Подяку заповідника. Тяглість співпраці засвідчив і переглянутий відеофільм про відкриття виставки творів В. Забашти «Святої України слава...» в музеї на Тарасовій горі в 2003 році, в якому вже з вічності звучать натхненні і зворушливі слова сивочолого Майстра: «Я не чекав, щоб стільки людей було, і хоробро їхав, а зараз хвилююсь. Частіше тут треба бувати, щоб себе пізнати, хто ж ми». Співзвучно творчій атмосфері Наталія Мосенко, викладач вищої категорії Канівського коледжу культури і мистецтв, виконала на роялі твори класиків світового музичного мистецтва.

            Цього дня в Каневі стартував міжнародний флешмоб «Тарасові вірші», інформацію про який розміщено на сайті Шевченківського національного заповідника. Унікальна можливість стати учасником флешмобу була надана всім, хто прийшов уклонитися пам’яті поета на Тарасову гору 9–10 березня. Для цього у вестибюлі музею Тараса Шевченка встановлено «відкритий мікрофон», а читання творів поета розпочав заслужений працівник культури України Ігор Ліховий. Людмила Іванівна Забашта (Київ) виконала пісню на слова Тараса Шевченка. Продовжили акцію працівники заповідника, гості Тарасової гори – натхненнно прозвучала Шевченкова поезія у виконанні Миколи Москальця (Канів), юних вихованців театральної студії «Фенікс» при Центрі культури і мистецтв (Канів): Насті Лаврентьєвої, Сергія Іванченка, Діани Гриценко,  Лізи Ваганової, Тетяни Звєрєвої,  інших декламаторів.

Завершальним величним акордом 9 березня стала концертна програма Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки в Канівському міському будинку культури, присвячена 204-й річниці з дня народження Тараса Шевченка, перед якою прозвучав виступ генерального директора Шевченківського національного заповідника Мар’яна Піняка. Виставка з фондів заповідника, розгорнута у міському будинку культури, серед інших експонатів представляла й портрети Тараса Шевченка – роботи канівських учасниць проекту «Образ і слово Кобзаря у вишивці», презентація якого відбулась 9 березня 2017 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

Вранці, в день 157-ї річниці відходу у вічність Тараса Шевченка у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці неподалік Тарасової гори та біля усипальні Кобзаря панахиду за упокій душі українського генія відслужили священнослужителі різних конфесій Черкаської єпархії, зокрема, митрополит Черкаський і Чигиринський Української Православної Церкви Київського Патріархату владика Іоан (Яременко). У вшануванні пам’яті національного пророка на Тарасовій горі 10 березня взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, голова Черкаської облдержадміністрації Юрій  Ткаченко, голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець, які відзначили традицію приходити на Чернечу гору, щоб вклонитися Тарасу, промовити молитву, набратися сили і наснаги; підкреслили значення Шевченкового слова у боротьбі за волю України. Ю. Ткаченко подякував провідному науковому співробітнику заповідника, заслуженому працівнику культури України Зінаїді Тарахан-Березі за її працю по завершенню книги «Чернеча гора та стародавній монастир Канівський». Із етапами втілення задумів Василя Кричевського в оформленні музею Тараса Шевченка, змінами в експозиції, виставками, – представників влади та громадськості ознайомив Ігор Ліховий. Було порушено актуальні проблемні питання щодо збереження пам’яток заповідника, зокрема, привернуто увагу до нагальності виконання робіт із належного влаштування гідроізоляції будинку музею.

До дня пам’яті Т. Шевченка 10 березня долучилися учасники вже четвертої прощі до Тараса вірян Української Греко-Католицької Церкви за участі блаженнішого Святослава (Шевчука), Отця і Глави УГКЦ. Після Літургії в церкві Покрови Пресвятої Богородиці відбувся процесійний хід на Тарасову гору, а біля могили Кобзаря відслужено панахиду. Знову і знову звучали підтвердження, що це Національна святиня, дійсно родинне вогнище, де в самому просторі відчувається поклик до єдності навколо ідеї Української соборної держави.  Процитувавши поезію «Чи ми ще зійдемося знову…», написану Шевченком у казематі, Ігор Ліховий підкреслив, що Тарас – син батька, козака з походження, і матері з бойків, – вірив у нашу єдність, і сьогодні – ми всі разом. Цього потребує Шевченко, а найбільше – ми і наші діти.  

Із Літопису козацької церкви 10 березня: «Дякую Богові за можливість молитися у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, вже традиційно в ці Шевченківські дні разом з нашим Патріархом Святославом. Нехай Бог благословить. Парох парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ з м. Черкас  о. Юліан Шеремета з громадою»; «Парафіяни Церкви Бориса і Гліба (УГКЦ) м. Києва щиро вдячні братам і сестрам, настоятелю і прихожанам Церкви Покрови Пресвятої Богородиці за спільну молитву за Україну, за кожного з нас, за спільний спомин за Тарасом Шевченком, батьком Української нації. Дякуємо за підтримку духовного осередку Канева у національно-культурному міжконфесійному екуменічному дусі. Усіх земних благ і Божих благословінь у подальшому духовному відродженні України й українців. Марія Пелех, Ганна Сусла, Ганна Бобіля, Ярослава Коломієць, Костянтин Сизов».

Із записів до книги вражень відвідувачів музею Тараса Шевченка: «Разом із Тарасом ростем та вчимося шукати істину. Свою Україну любіть!!! Юлія Лисенька і [дописано дитячою рукою] Влада (6 років). 9 березня»;«Вражений до неможливого. Переповнює сила та український дух. Слава Нації! Андрій Боднар. 10 березня 2018 р».

 

Текст: Ольга Білокінь, Віта Дзима, Тетяна Чулкова

Фото: Юрій Кардаш

n434-16

n434-18

n434-20

n434-22

n434-24

n434-26

n434-28

n434-30

n434-17

n434-19

n434-21

n434-23

n434-25

n434-27

n434-29

n434-32

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Міжнародні Шевченківські читання в Каневі

Додано: 24.09.2018, 10:19

13 вересня 2018 року на Тарасовій горі в Каневі відбулися Шості Міжнародні Шевченківські читання Далі ...

Мальовнича Україна Івана Марчука у Каневі

Додано: 24.09.2018, 09:36

15 вересня 2018 року в музеї «Народне декоративне мистецтво Канівщини» відбулося відкриття виставки Далі ...

День Канева

Додано: 17.09.2018, 10:21

15 вересня 2018 року місто Канів відзначило свою ювілейну 940-річницю… Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова