Не шукав дороги до Слави...

v19-2 v19-1

v19-3

v19-4

v19-5

v19-6

v19-7

v19-8

v19-9

 

Напередодні Дня Конституції України у музеї Тараса Шевченка у Каневі було багатолюдно. У виставковому залі відкрилася виставка графічних творів відомого українського художника – графіка, заслуженого діяча мистецтв, народного художника України Анатолія Дмитровича Базилевича.

Анатолій Базилевич народився 7 червня 1926 року у м. Жмеринка  Вінницької області. Так склалася доля, що через кілька років родина переїжджає до м. Жданова (нині м. Маріуполь) Донецької області, де Анатолій починає відвідувати дитячий художній гурток, отримуючи перші професійні навики художника.

Творчі пошуки юнака перериває ІІ Світова війна. Вся сім’я  Базилевичів була вивезена на примусові роботи до Німеччини. По закінченні війни Анатолій повертається в Україну, працює художником-оформлювачем на заводі, вступає на навчання до Харківського художнього інституту. Його педагогами були відомі українські  художники - Г.Бондаренко, Й.Дайц, Є.Світличний, А.Страхов, О.Кокель, які захопили  талановитого студента чарівним світом  українського графічного мистецтва. Адже тільки графіка поєднує декілька мистецтв, зображення в яких складається з ліній, плям, штрихів переважно одного кольору, іноді з обмеженим застосуванням інших кольорів. Молодому художнику припало до душі графічне мистецтво. Свою першу книгу Анатолій Базилевич оформив ще під час навчання в інституті.

Закінчивши навчання, з великою відповідальністю вивчає твори Тараса Шевченка. «Кобзар»  зробив його патріотом,  художник відчув, що ця книга - це історія нашого народу, написана кров’ю, сповнена героїзму, волі до свободи і незалежності, глибокої віри у справедливість. У роки відзначення Шевченкових ювілеїв (1961-1964)  працює над ілюстраціями  до творів  поета «Причинна», «Катерина», «Перебендя»,  «Відьма», «Єретик», «Гайдамаки», створює роботу «Зустріч з сестрою», готує малюнки для поштових листівок з українськими народними піснями  та піснями на слова Шевченка - «Садок вишневий коло хати», «Од села до села», «У гаю, гаю», «Перебендя старий, сліпий», «Якби мені черевики» та ін.  У 1964 році  бере участь у ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря», створивши ілюстрації до поеми «Тарасова ніч», та  у оформленні видання «Малого Кобзаря», що вийшов з друку у 1969 році.

Далі  захоплюється  моторним парубком Енеєм з безсмертного твору Котляревського, бравим солдатом Швейком, паничем Халявським та Наталкою Полтавкою. Не стає осторонь створення образів  персонажів Івана Нечуя-Левицького, Михайла Шолохова, Миколи Гоголя, Ільфа і Петрова та багатьох інших українських  і російських класиків.

Нині  у виставковому залі музею Тараса Шевченка  представлено більше 70 графічних творів  художника з родинної колекції, які представив гостям Тарасової гори  син митця, теж художник – Олексій  Базилевич. Розпочав урочисте відкриття виставки заслужений діяч мистецтв, кобзар Володимир Горбатюк, який виконав пісню «Україно моя». До пана Олексія зі словами вдячності за надану можливість побачити роботи художника-графіка  Анатолія Базилевича у Каневі, звернулася заступник директора з наукової роботи Світлана Брижицька. Привітати  Олексія Анатолійовича з відкриттям виставки графічних творів батька на Тарасовій горі, у духовному центрі України, приїхала з Києва  родина  народного художника України Андрія Яланського. Захопившись сюжетами історичних повістей, до виступаючих долучився представник  канівської козацької сотні Олег Петриченко, який звернув увагу на образи українських козаків у яких відчувається і український характер, і мужність, і звитяга українського народу. Оглянути виставку книг, ілюстрованих і оформлених художником, комплекту листівок із фондової колекції Шевченківського національного заповідника  запросила завідувач сектору Ірина Батеровська. Ведучою урочистостей, ініціатором та організатором експонування виставки стала завідувач сектору виставкової роботи Тетяна Матлах. Відвідувачі з захопленням оглядали персонажів, створених вмілою рукою майстра українського графічного мистецтва Анатолія Базилевича.

Дуже влучно оцінив творчість  колеги художник-графік Василь Перевальський: «Анатолій Базилевич був працелюбом. Великий талант у поєднанні з не менш широкою ерудицією, товариською натурою, істинною людяністю приваблював до себе багатьох...Відчував собі ціну, усвідомлював власну силу. Не шукав дороги до Слави. Вона сама горнулася до нього ...».

 

 

Тетяна Мацієвська - старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника

фото Юрія Кардаша.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова