Виставка на Тарасовій горі на честь Миколи Лисенка (у рамках співпраці провідних музеїв України)

21 вересня 2012 року о 13 годині на Тарасовій горі відбулося урочисте відкриття виставки з фондової колекції Музею видатних діячів української культури (м. Київ) Шануючи пророка України”        

З нагоди 170-річчя від дня народження та 100-річчя з дня смерті М.В. Лисенка 

 За участю народного хору Віталія Лисенка (Київська обл.) 

Виставка діятиме до 15 жовтня 2012 року.

 

v12-1Микола Віталійович Лисенко (22.ІІІ.1842 – 6.ХІ.1912) - видатний український громадський діяч, композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, педагог. Один з кращих інтерпретаторів шевченкової поезії в музиці.

Композитор наголошував на програмності своєї роботи з шевченковими текстами: „Підбираючи музику до слів Кобзаря, я спеціально не обмежувався на саму лише лірику, а нарочно вибирав такі твори, де взивається народ до боротьби” (25.05.1904, виступ в Чернівцях). Налічується близько 90 звернень Лисенка до віршів Кобзаря: солоспіви для чоловічих і жіночих голосів, твори для гуртового виконання, дуети, тріо, квартети, хори. Деякі солоспіви стали народними піснями: „Ой, одна я, одна як билинонька в полі”, „Садок вишневий коло хати”. За життя М.В. Лисенко видав 86 творів у 7 серіях та 9 поза серіями. Найпопулярніші його видання побутували майже в кожній родині українців на межі ХІХ – ХХ століть. Пам’яті Тараса Шевченка композитор присвятив „Жалібний марш” до 27-х роковин смерті поета (1888) на текст Лесі Українки, кантату „До 50-х роковин смерті Г. Шевченка” на вірші В. Самійленка (1911), Елегію для скрипки та фортепіано (1910).

Справою своєї громадянської честі М.В. Лисенко вважав вшанування і увічнення пам’яті Тараса Шевченка. З 1864 року він регулярно організовував у Києві та в інших містах концерти пам’яті Кобзаря, а від початку 1870-х років - щорічні багатолюдні відвідини Святині з хорами, членами Старої Громади і родиною. Влітку 1882 року Микола Віталійович з сім’єю мешкав на дачі у Каневі, а в 1897 році разом з родиною здійснив перший запис до книги вражень на Тарасовій горі (факсиміле  запису можна побачити в експозиції музею коло Шевченкової могили).  У 1908 році М.В. Лисенко очолив першу легальну українську громадсько-політичну організацію Київський Український Клуб та першу всеукраїнську організацію „Об’єднаний комітет  по спорудженню пам’ятника  Т.Г. Шевченку в Києві”, яка  акумулювала звідусіль необхідні для цього проекту кошти; чималу суму було перераховано від видань і концертів Лисенка. Останньою акцією в цій його роботі стало відзначення 50-х роковин смерті Т.Г. Шевченка. Через утиски з боку влади урочисті заходи з Києва було перенесено до Москви. З’явилася поліційна „Справа про закриття Київського Українського Клубу”, а також постанова про притягнення членів його Ради на чолі з Лисенком до кримінальної відповідальності. Через 4 дні після оголошення цієї постанови М.В. Лисенко помер від сердечного нападу.

Інформація підготована за матеріалами, наданими Р.М. Скорульською.

 

v12-2

У цей день на Тарасову гору завітав Народний хор Віталія Лисенка (Київська обл.), котрий був організований ще у середині минулого століття і не так давно відзначив свій 60-літній ювілей. З середини 1970-х років протягом довгого часу колективом успішно керував провідний диригент-хормейстер, професор Національної музичної академії, культурно-громадський діяч, народний артист України Віталій Лисенко – правнук Миколи Лисенка.

Відкриття виставки розпочалося поклонінням могилі Кобзаря та виступом хору біля неї. Після переходу до виставкового залу розпочалося урочисте відкриття виставки. Привітальне слово до зібрання гостей і працівників музею виголосив генеральний директор Шевченківського національного заповідника В.В. Коломієць. Він запросив до виступу Р.М. Скорульську - керівника Музею Миколи Лисенка, а також натхненницю і головного організатора проекту. Роксана Микитівна наголосила на важливості вшанування М.В. Лисенка, як видатного українського культурного діяча, котрий своєю творчістю і діяннями оповив Шевченкове слово неповторною виразністю музики, та беззавітно шанував пам’ять і святу могилу поета протягом всього свого життя. Завдяки Р.М. Скорульській присутні отримали змогу почути рідкісний запис І.С. Козловського в супроводі симфонічного оркестру Великого театру - твір М.Лисенка на слова Шевченка „Мені однаково, чи буду...”. Шановна гостя подарувала до фондів музею партитуру „Заповіту” на музику Миколи Лисенка для чоловічого хору із штампом Студентської Секції при Чит. „Просвіта” в Печеніжині (2.ІІІ.1933), диск  „Музика М. Лисенка до „Кобзаря” Тараса Шевченка” (записи з фондової колекції Музею Миколи Лисенка), диск з художньо-документальним телефільмом „Зі стежок - на шлях широкий” (режисер Юрій Суярко, оператор Олесь Зощенко. Укртелефільм – 1992), диск „Фотографії з фондової колекції Музею Миколи Лисенка”. Всіх гостей тепло привітав заступник v12-3 міського голови А.О. Леонтьєв. Народному хору Віталія Лисенка він вручив Диплом від міста Канева за популяризацію творчої спадщини Т. Шевченка і М. Лисенка та з нагоди відкриття виставки. Велику повагу до знаменних постатей української культури, а також щиру вдячність і найкращі побажання присутнім, а особливо всьому складу хорового колективу виказала заступник голови райдержадміністрації Л.О. Некраса. Привітальне слово до громади та з нагоди річниць М.В. Лисенка виголосила провідний науковий співробітник заповідника З.П. Тарахан–Береза. Особливою окрасою урочистого відкриття виставки став виступ Народного хору Віталія Лисенка. Під орудою учениці Віталія Лисенка, талановитого хормейстера, заслуженого працівника культури України Ірини Якубовської колектив  вразив присутніх натхненним співом, у якому відчувалися і любов до України, і невмирущість співочої української нації, і впевненість у справдженні одвічних мрій народу.

Матеріал підготувала зав. сектором виставкової роботи

Шевченківського національного заповідника Матлах Т.І.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова