Виставка пам’яті заслуженого художника України Євгена Манишина

v5-1

v5-2

v5-3

v5-5

v5-4

v5-6

20 травня 2012 року у виставковому залі Шевченківського національного заповідника відкрита персональна виставка пам’яті заслуженого художника України Євгена Манишина (1946-2006). На виставці представлені живописні і графічні твори з родинної колекції Манишиних та фондової збірки Шевченківського національного заповідника.

Євген Манишин народився у 1946 році у Львові. Там же навчався у дитячій художній школі, училищі прикладного мистецтва, державному інституті прикладного і декоративного мистецтва.

Любов до Кобзаревого слова спонукала львівських художників - членів Клубу українських митців, серед яких був і Євген Манишин, організувати поїздки «Шляхами Шевченка». Мандрівки шевченківськими місцями для львівського митця мали особисту творчу націленість: на рівні першого враження відчути атмосферу місць, які з дитинства вважав святими. Черкащина, Полтавщина, Київщина, Росія, Литва, Казахстан - це та земля, яка стимулювала творчу вдачу Тараса Шевченка, дала поштовх для розвитку нових асоціативних ідей у львівського художника.

Підсумком подорожей художників стали мистецькі твори, які були представлені на виставках «Свою Україну любіть», що експонувалися у музеї Кобзаря на Тарасовій горі у 2000, 2002 та 2003 рр.

На виставках особливу увагу привертали роботи художника Євгена Манишина, який згодився організувати у Каневі персональну виставку. Кожне полотно митця - це краса, досконалість, любов і гармонія. По завершенні виставки робота «До світла», яка передає потужну енергетику української Святині, була передана Євгеном Манишиним у колекцію Шевченківського національного заповідника. Нині годістю колекції є живописні роботи художника: «До світла» (2000), «Стоїть в селі Суботові» (1998), «Тече вода в синє море» (2000), триптих « Та не дав мені Бог ані щастя, ні долі...» (2003), «Святая Сила Всіх Святих» (1998) - дарунок родини Манишиних (2012) та пастелі: «Кирилівська каплиця на території Астраханського кремля» (2003), «Околиці Форту Шевченка. Казахстан» (2003), «Мангишлацький сад» (2003), «Астраханський кремль» (2003).

Кілька вищеназваних полотен доповнили експозицію другої персональної виставки Євгена Манишина, на жаль, посмертної, присвяченої пам’яті львівського художника, яка нині відкрилася у музеї Тараса Шевченка у Каневі.

На урочистості у день відкриття експозиції приїхали представники родини митця – син Роман з дружиною Оленкою та онуком Юрчиком. Родину та учасників урочистостей привітав генеральний директор Шевченківського національного заповідника – Василь Коломієць, про творчий шлях митця та його участь у експедиціях «Шляхами Шевченка» розповів Ігор Ліховий. Про Євгена Манишина – талановитого художника, надзвичайно добру людину і учасника першого Всеукраїнського пленеру «Тарасова гора-2000» згадувала завідувач відділу Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч. Від земляків - галичан, які живуть у Каневі, виступила Віра Гнуча. Радник директора Канівської ГЕС, канівський добродійник Іван Синенко, шанувальник творчості Євгена Манишина, розповів про перші враження від полотен митця та про зустрічі з художником у Каневі. Музичний дарунок гостям підготували викладачі Канівської дитячої школи мистецтв – Людмила Салтикова, Світлана Черевишня, Олена Червинська.

Співробітники Шевченківського національного заповідника запрошують вшанувати пам'ять українського художника Євгена Манишина та оглянути виставку його мистецьких творів у музеї Тараса Шевченка.

Виставку можна оглянути з 20.05-30.06.2012р., щодня, крім понеділка і вівторка, з 8-30 до 16-00.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова