Виставка народної ляльки Неллі Клаудіо

З 17 лютого по 17 березня в науково-дослідному відділі „музей народного декоративного мистецтва” триває персональна виставка народної ляльки київської майстрині Неллі Клаудіо.

На виставці представлено близько 40 ляльок з текстилю, зроблені майстринею протягом 2011 – 2012 років.

____________________

n60-1Клаудіо Неллі народилася 3 січня 1980 р. У м. Полтаві. У 2002 році закінчила Полтавський державний технічний університет ім.. Ю.Кондратюка, за спеціальністю „технологія будівельних виробів, конструкцій та матеріалів”.

Працювала в дитячому центрі АРТ (2004 – 2009 рр.). З 2008 року активно бере участь у ярмарках народних майстрів, етнофестивалях, спеціалізованих виставках..

Ще змалку любила майструвати собі лялечки якими потім і бавилася. Бабуня та прабабуся в яких часто бувала Неля передавали своє вміння творити народну ляльку створювати лялькових друзів.

Навчили бабусі маленьку Нелю шити народний одяг до своїх ляльок.

Відтворює Неля як народну традиційну ляльку так і колоритний національний одяг. І створюються цілі образи із народних українських  казок.

Тому з нетерпінням багато шанувальників майстрині, чекають виставки народної ляльки Клаудіо Неллі.

Неодноразово нагороджувалася дипломами та подяками за участь у фестивалях та виставках.

____________________

Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині.Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. 

n60-2

Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. 

Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки. Якщо для шлюбу, то ляльки виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону, на голову також до ляльки -молодої обов'язково робили пару - молодого, і що ж за весілля без дружб... Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню до посоха робили ляльок. Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, тим швидше, і тим здоровіші будуть діти. А коли вже народжувалась дітвора, то , звісно, лялька віддавалась їй.

Існувало повір'я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я скоро чекатиме не поповнення. Якщо ж їх робили діти, вони часто робили собі товариша і порадницю.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова