Книжкова виставка «Совість української нації»

В приміщені наукової бібліотеки організована книжкова виставка «Совість української нації»

6 жовтня виповнилося 135 років від дня народження Сергія Олександровича Єфремова (06.10. 1876 – 31.03.1939), літературознавця, шевченкознавця, громадсько- політичного діяча.

n41-1

Цитатами виставки є слова Євгена Поповича із статті «Ціле життя вчуся мови…», яка надрукована в журналі «Хроніка 2000»  1996.  вип. 16 - «…Одна книжка, що стала мені найдорожчою: третій том повного зібрання творів Шевченка за редакцією Єфремова. Якщо знаєте, їх устигло вийти тільки два томи: спершу четвертий «Журнал», а тоді третій «Листування». То був великого формату том на 1036 сторінок: 36 із них – передмова Єфремова, 346 – листи Шевченка й до нього. А решта 652 сторінки – коментарі. Що то були за коментарі! Я тоді не знав, що таке енциклопедія, і ніколи не бачив її, але ті коментарі стали для мене немов би прообразом пізнішої Шевченкової енциклопедії. До цієї книжки в мене залишився пієтет на ціле життя», та слова Агатангела Кримського «…все, що пише Єфремов, він пише картинно, жваво, дотепно, розумно і прекрасною, бездоганною зразковою українською літературною мовою…»

Єфремов був одним з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Єфремов вважав, що однією з провідних ідей в історії української літератури завжди була “визвольно-національна ідея”. Єфремов - автор монографічних нарисів про видатних українських письменників: “Марко Вовчок” (1907), “Тарас Шевченко” (1914), “Співець боротьби і контрастів” (1913) (у виданні 1926 - “Іван Франко”), “Михайло Коцюбинський” (1922), “Іван Нечуй-Левицький”, “Іван Карпенко-Карий” (1924), “Панас Мирний” (1928) та ін. Однією з найвизначніших праць Єфремова було видання “Щоденника” і “Листування” Т. Шевченка (1927-28). Історико-літературні погляди Єфремова найповніше представлені в його фундаментальній двотомній праці “Історія українського письменства” (1911).

n41-2

На виставці широко представлені твори С.О. Єфремова, біографічні відомості, статті про видатного шевченкознавця:

Єфремов С.О. Літературно – критичні статті.  / Науково – популярне видання. – К.: Дніпро, 1993. 351 с.: портр. – («Сер. Укр. літ. думка»).

Єфремов С.О. Шевченкознавчі студії / С.О. Єфремов; Передмова Е.С. Соловей; упорядкув. О.В. Меленчук.   / Науково – популярне видання.  – К.: Україна, 2008. – 368 с., портр.

Єфремов С.О. Щоденники, 1923-1929. – К.: ЗАТ «Газета «РАДА», 1997. – 848 с.: іл. – (Серія «Мемуари»).

Єфремов С.О. Історія українського письменства / Худож. оформл. В.М. Штогрина. – К.:  «Феміна», 1995. – 688 с.

Чижевський Д.І. Історія української літератури ( від початків до доби реалізму). / Худож. оформл. В. М. Штогрина. – Тернопіль: МПП «Презент», за участю ТОВ «Феміна», 1994, - 480 с.

Мельник Т. Сергій Єфремов і Дмитро Чижевський: дві літературні методології – одна мета…» - Літературна Україна. -1996. / 16 травня , стор. 5. - Про книги С. Єфремова «Історія укр. письменства» та Д. Чижевського «Історія укр. літератури».

n41-3

Єфремов С.О. Історія українського письменства.

Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Том. ІV. Під. загальн. ред.  Сергія Єфремова.

Т. Шевченко Щоденні записки. (Журнал).: текст. первісні варіанти, коментарій.

Вступ. слово С. Єфремова. Державне вид-во України.  1927. – 786 с.

Зубкова Н.М. документи С. Єфремова в фондах Інституту Рукопису Національної Бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних та  бібліотечних фондів. Вип. 11 редак. колегія Л.А. Дубровіна (відповід. редактор) [та ін.],  / НАН України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. – К., 2007. – 325 с.

Єфремов С. За рік 1912-й. Під обухом. Більшовики в Києві. – К.6 Вид –во «Орій» при УКСП «Кобза»,1993. – 136 с. – (Спадок).

Анатолій Болабольченко.  Сергій Єфремов. Повернення із забуття.: Історичні постаті. - Київська старовина. – 2006. - № 5 – с. 107 – 147.

Іван Франко. - Сергій Єфремов – Шевченко й українське письменство, К.,1907, с. 32.- Записки Наукового товариства імені Шевченка (Т. LХХХІІІ. Рік ХVІІ.) Рік 1908 кн. ІІІ. с. 230 -231.

Сергій Єфремов. Новий Шевченків автограф. Записки Наукового товариства імені Шевченка (Т. LХІV. Рік ХІV.) Рік 1905 кн. ІІ.  с. 9 – 11.

Всього на виставці представлено 25 видань.

Сергій Єфремов став не лише відомим громадсько-політичним діячем. Ученим літературознавцем, а й блискучим публіцистом. У його особі національний рух отримав обдарованого, талановитого подвижника. Він перетворив журналістику, періодичну пресу на знаряддя боротьби за національні й соціально-політичні права, у засіб ширення здобутків української культури, освіти мас і гуртування їх навколо національної ідеї.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова