Книжкова виставка «Син Дніпра»

n31-1

В приміщені наукової бібліотеки організована книжкова виставка з рубрики «Видатні земляки»: «Син Дніпра».

26 вересня виповнюється 110 років від дня народження Семена Дмитровича Скляренка (1901-1962 рр.), прозаїка, перекладача, уродженця села Прохорівки Канівського району.

Цитатою виставки є слова Павла Орленка:  

« Семена Скляренка називають бібліографом Дніпра.Народившись і вирісши на його берегах в сім’ї матроса, він на все життя зберіг любов до великої ріки. Його найкращі книги сповнені шуму Дніпрових хвиль, які гойдали ще струги князя Святослава…»

(«Майстер історичного роману». – Історичний календар, 2001. – с. 338)

Про письменника є інформація в «В шевченківському словнику». – К., 1978. – с. 214, в енциклопедії В. Кубійовича. Т.8. – Львів, 2000. – с. 2863.

Твори Семена Скляренка подані в зібранні творів: в 5 – т. – К. – «Дніпро», 1965

Повна бібліографія нашого земляка видана біо-бібліографічним словником  «Українські письменники», в 5-ти томах: Т. 5. – К., «Дніпро», 1965. – с. 438 - 442.

Найпершу рецензію на його історичні романи «Святослав» та «Володимир» зробив академік Олександр Білецький в «Зібранні праць» в 5-ти томах. – т. 3. – К., «Наукова думка», 1966. – с. 225 - 252.

Одну із сторінок шевченкіани склали оповідання Семена Скляренка: «Квіти», «Патентовані мерзотники», «Астрахань», «Ярина», «Остання путь поета», «Сторож великої могили», вміщені в книзі «Оповідання». – К., «Радянський письменник», 1972.

До збірки «Вінок Тарасові Шевченку». – К., «Радянський письменник», 1963 входить його оповідання «Айра Олдрідж».

n31-2Надзвичайно цінним є видання Семена Дмитровича «Три республіки». – Харків, Державне видавництво України, 1930, де в розділі «Мандрівки по Україні» є нарис «Шевченківський заповідник»: «Коли ноги зовсім відмовляють, а серце от-от спиниться, коли в усій величності своїй розгорнеться Дніпро і сонце, здається, стане у вас над головою, - тоді…ви на могилі Т.Г. Шевченка».

«І добре було б, - думав Іван Ядловський, - коли б тут,  на могилі, все цвіло й зріло, щоб це був золотий куточок серед гір над Дніпром, щоб тут завжди цвіли й не зав’ядали квіти!» - С. Скляренко «Остання путь поета». -  1938.

 

 

 

 

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова